ПІП Ткачук Наталія Василівна
Рік народження 1978
Освіта ВДУ ім. Лесі Українки, 2000 р.
Посада вчитель української мови та літератури, бібліотекар
Який предмет викладає і в яких класах українська мова та література (5, 7, 8, 9 класи)
Педагогічний стаж 19 років
Стаж роботи бібліотекарем 7 років
У тому числі в цій школі 19 років
Кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії
Звання старший учитель
Нагороди –
Заохочення грамоти та подяки Волинського обласного, Володимир-Волинського районного відділу освіти та Устилузької міської ради
Проблемне питання:
Формування читацьких інтересів учнів засобами шкільних бібліотек.
«Я
дізнався десяток мов, вивчав літературу і мистецтво, провів свої найкращі роки
в бібліотеках, читав усе що мені попадало в руки, і я відчув, що я
даремно витрачав час. Проте незабаром я зрозумів, що це все було найкраще, що я
робив у своєму житті».
Нікола Тесла
Я народилася
в мальовничому куточку Волинського полісся. Невеличке село Межисить, що
пригорнулося до чарівного озера Оріхове, було моїм першим місцем проживання.
Далі – неодноразові переїзди з сім’єю, навчання у
кількох різних школах Волині, університет, одруження, діти, робота… Життя проходило
і постійно вносило свої корективи. Але з 2000 року, відколи влаштувалася на
роботу в Зорянській школі, з’явився новий дім,
нові друзі, нові клопоти. Я повністю поринула в сімейне життя та віддала себе вчителюванню.
А з 2012 року була призначена бібліотекарем у вже рідній мені школі. Чому я
погодилась? Це було логічно, адже філолог і книги – речі синонімічні.
Робота
бібліотекаря – справа виграшна. Я розумію, що стала людиною, яка дійсно може
приносити користь. Переді мною часто ставляться такі запитання, на які треба
знайти відповіді в рамках своєї сфери. Це і є допомога. Допомога оточенню та
допомога собі. Разом з іншими ростеш і сам.
Прикро,
коли немає можливості реалізувати свої досягнення поза межами навчального
закладу. Проте методичного об’єднання бібліотекарів нашого району, і не тільки,
це не стосується. Є змога поділитися досвідом, перейняти цікаве й корисне від
інших. А щоб по-справжньому зрозуміти, наскільки високого професійного рівня ти
досяг, варто брати участь у таких заходах, як конкурс «Шкільна бібліотека –
2020». Хочу зазначити: для мене – це вперше. Крім того, дуже важливо. Чому? Радію від
допомоги іншим, бажаю спробувати щось нове, хочу отримати можливість налагодити
стосунки з іншими людьми.
Другий рік працюю над проблемою
пошуку методів та прийомів, які стимулюють дітей до читання, а саме:
«Формування читацьких інтересів учнів засобами шкільних бібліотек». Інтерес до
вивчення цієї теми зумовлений кількома чинниками. По-перше, сучасні діти
віддаються «сучасним» іграм. До їх кількості не належить книга. Вони вважають,
що це застаріла мода. По-друге, немає взаємодії із книжкою, втрачається вміння
розуміти прочитане. По-третє, для багатьох художній твір – це асоціація з
підручником. А ми знаємо, що література з певного предмета – зобов’язання. Саме
тому сьогодні потрібно шукати такі мотиваційні ресурси, які б допомогли дитині контактувати
з книгою, полюбити читання.
Ефективними сьогодні
є інноваційні методи та прийоми. Вони дійсно допомагають організувати
зацікавленість читанням. Саме тому в роботі застосовую бібліотечні гравіккони, проєкти, буктрейлери, каліграми, флешмоби,
бібліотечні квести, заочні екскурсії тощо. Так, учні школи підготували
міні-проєкти на загальну тему «Ми пізнаЄм Шевченка по-новому», провели заочну
екскурсію фортецями з творів Зірки Мензатюк, ознайомилися із презентацією
«Козацька мода», взяли участь у бліц-опитуванні «Казки», створили фоторекламу
«Читати завжди модно». Крім того, було проведено чимало інших заходів.
Свій
професійний рівень підвищую самоосвітою, вивчаю досвід колег, відвідую
методичні заходи. Зокрема, брала участь у практичному семінарі "Шляхи формування в учнів позитивної
мотивації до читання", провела майстер-клас «Буктрейлер як спосіб
активізації читацьких інтересів».
Часто
доводиться стикатися з різними перешкодами: відсутністю потрібної літератури,
небажанням старшими учнями читати, адаптацією до умов цифрової культури тощо.
Щоб подолати це, потрібно систематично вибирати дієві способи їх вирішення.
Натхнення
завжди черпаю від своїх учнів. Вони і своїм бажанням, і навіть своєю апатією
стимулюють до роботи. Їхня щирість ніколи не залишається поза увагою.
Ніколи
не чекаю похвал і не боюсь конструктивної критики. Сподіваюсь, що власний досвід
допоможе майбутньому моїх вихованців та колег. Вірю у все, що зробила, і збираюся
зробити в майбутньому.
Ткачук
Наталія Василівна,
бібліотекар
Комунального закладу
«Загальноосвітня
школа І-ІІ ступенів с. Зоря
Устилузької
міської ради Волинської області»

Немає коментарів:
Дописати коментар